політок —
Полі́ток. 1. Наступний врожай із зібраного й засіяного зерна. Чим більше зерно, то є чим більше поживи найде в нім молода ростина, тим скорше і сильнійше розвине ся, тим буйнійте буде рости і ліпший політок дасть (Товариш, 1908, 247)...
Українська літературна мова на Буковині
політок —
-тка, ч. 1》 діал. Одноліток. 2》 заст. Щорічний податок. || Річна оренда.
Великий тлумачний словник сучасної мови
політок —
полі́ток 1 іменник чоловічого роду, істота одноліток діал. полі́ток 2 іменник чоловічого роду щорічний податок іст.
Орфографічний словник української мови
політок —
ПОЛІ́ТОК, тка, ч. 1. діал. Одноліток. Чом ти, юначе, відірвав Од книги погляд невтолимий І став з політками своїми До радісно-рухливих лав? (М. Рильський). 2. заст. Щорічний податок. Але хоч той горб його [Івана] переломив, то політки давав добрі (В.
Словник української мови у 20 томах
політок —
РОВЕ́СНИК, ОДНОЛІТОК, ОДНОРІ́ЧНИК, ПЕРЕВЕ́СНИК, ПОЛІ́ТОК діал. У хаті сиділи на лаві війт і Семен, а в сінях великий Микита та й малий Микита. Оба ровесники, ще дуже молоді (Лесь Мартович); У дядини був син Петрик, мій одноліток (І.
Словник синонімів української мови
політок —
ПОЛІ́ТОК, тка, ч. 1. діал. Одноліток. Чом ти, юначе, відірвав Од книги погляд невтолимий І став з політками своїми До радісно-рухливих лав? (Рильський, І, 1956, 153). 2. заст. Щорічний податок; // Річна оренда. — Так і так, Марто, — сказав [газда]..
Словник української мови в 11 томах