політок

ПОЛІ́ТОК, тка, ч.

1. діал. Одноліток.

Чом ти, юначе, відірвав Од книги погляд невтолимий І став з політками своїми До радісно-рухливих лав? (Рильський, І, 1956, 153).

2. заст. Щорічний податок;

// Річна оренда.

— Так і так, Марто, — сказав [газда].. — Взяв би від вас поле на політок, а вам, якби хотіли, частю [частиною] хлібом, кажім, уже готовою мукою, сплатив (Коб., III, 1956, 527).

Значення в інших словниках

1. політок — Полі́ток. 1. Наступний врожай із зібраного й засіяного зерна. Чим більше зерно, то є чим більше поживи найде в нім молода ростина, тим скорше і сильнійше розвине ся, тим буйнійте буде рости і ліпший політок дасть (Товариш, 1908, 247)...  Українська літературна мова на Буковині
2. політок — -тка, ч. 1》 діал. Одноліток. 2》 заст. Щорічний податок. || Річна оренда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. політок — полі́ток 1 іменник чоловічого роду, істота одноліток діал. полі́ток 2 іменник чоловічого роду щорічний податок іст.  Орфографічний словник української мови
4. політок — ПОЛІ́ТОК, тка, ч. 1. діал. Одноліток. Чом ти, юначе, відірвав Од книги погляд невтолимий І став з політками своїми До радісно-рухливих лав? (М. Рильський). 2. заст. Щорічний податок. Але хоч той горб його [Івана] переломив, то політки давав добрі (В.  Словник української мови у 20 томах
5. політок — РОВЕ́СНИК, ОДНОЛІТОК, ОДНОРІ́ЧНИК, ПЕРЕВЕ́СНИК, ПОЛІ́ТОК діал. У хаті сиділи на лаві війт і Семен, а в сінях великий Микита та й малий Микита. Оба ровесники, ще дуже молоді (Лесь Мартович); У дядини був син Петрик, мій одноліток (І.  Словник синонімів української мови
6. політок — Політок, -тка м. Годовой кругъ древесины. Вх. Зн. 52.  Словник української мови Грінченка