поліщук

Поліщук, -ка

м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.

Значення в інших словниках

1. Поліщук — Поліщу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. поліщук — див. поліщуки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поліщук — ПОЛІЩУ́К див. поліщуки́.  Словник української мови у 20 томах
4. Поліщук — див. Поліщук, Ніна Павлівна  Філософський енциклопедичний словник
5. поліщук — ПОЛІЩУКИ́ (жителі або уродженці Полісся), ПОЛІСЯ́НИ, ЛИТВИ́НИ заст. На українських заводах з'явились безщасні поліщуки, чи, як звуть їх на Україні, литвини (І. Нечуй-Левицький); Чуєш, мамо? Не печалься З сестрами й братами — Полісяни і словаки Стали земляками (М. Нагнибіда).  Словник синонімів української мови
6. поліщук — Поліщу́к, -ка́; -щуки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поліщук — ПОЛІЩУ́К див. поліщуки́.  Словник української мови в 11 томах