полічити
Полічи́ти, -чу́, -чиш
гл.
1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243.
2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Словник української мови ГрінченкаПолічи́ти, -чу́, -чиш
гл.
1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243.
2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Словник української мови Грінченка