полічити
полічи́ти
-лічу, -лічиш, док.
1》 перех. і без додатка. Зробити підрахунок; порахувати.
Полічити ребра — сильно побити.
2》 неперех. Назвати числа в послідовному порядку. Полічити до десяти.
3》 перех., розм. Помилково визнати за іншого, за інше.
Великий тлумачний словник сучасної української мови