помеженник

Помеже́нник, -ка

м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. помеженник — -а, ч., діал. Володар суміжної земельної ділянки.  Великий тлумачний словник сучасної мови