помеженник помеже́нник -а, ч., діал. Володар суміжної земельної ділянки. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках помеженник — Помеже́нник, -ка м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка