помрячити

Помрячи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Поморосить (о дождѣ). У нас не було дощу, так тільки, помрячив.

Значення в інших словниках

1. помрячити — помрячи́ти дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. помрячити — -чить, док. Мрячити деякий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помрячити — ПОМРЯЧИ́ТИ, и́ть, док. Мрячити якийсь час. Помрячив дощ і перестав.  Словник української мови у 20 томах