Словник української мови у 20 томах

помрячити

ПОМРЯЧИ́ТИ, и́ть, док.

Мрячити якийсь час.

Помрячив дощ і перестав.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. помрячити — помрячи́ти дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
  2. помрячити — -чить, док. Мрячити деякий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помрячити — Помрячи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Поморосить (о дождѣ). У нас не було дощу, так тільки, помрячив.  Словник української мови Грінченка