помізчити
Помізчи́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки. Драг. 209.
Словник української мови ГрінченкаПомізчи́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки. Драг. 209.
Словник української мови Грінченка