помік

По́мік, моку

м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. помік — помоку, ч. Коноплі, вимочені в річці.  Великий тлумачний словник сучасної мови