помірність —
помі́рність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
помірність —
[поум’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
помірність —
-ності, ж. Властивість за знач. помірний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
помірність —
ПОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помі́рний. – Яка вона смирна! Як вона любить помірність (І. Нечуй-Левицький); Виховання помірності у споживанні веде до збагачення внутрішнього світу дитини (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
помірність —
ПОМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. помі́рний. — Яка вона смирна! Як вона любить помірність (Н.-Лев., І, 1956, 296).
Словник української мови в 11 томах