поміч — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

поміч — по́міч іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
поміч — див. ДОПОМОГА; (хірургу на операції) г. асистенція, ок. асиста. Словник синонімів Караванського
поміч — див. допомога; порятунок Словник синонімів Вусика
поміч — -мочі, ж. 1》 Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії. || Підтримка у війні чи якійсь іншій боротьбі. || Сприяння у здійсненні якогось заходу. || Матеріальна підтримка. || Захист, порятунок у біді, від нападу когось і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
поміч — Допомога, запомога, підмога, див. попертя Словник чужослів Павло Штепа
поміч — ПО́МІЧ, мочі, ж. 1. Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії; допомога. Воно-то й треба було його помочі, щоб на зиму бджоли установити (П. Куліш); Кілька днів плювався [Дмитро] кров'ю і без помочі матері не міг повернутися (М. Словник української мови у 20 томах
поміч — поміч допомога (м, ср, ст): Оце все, що я можу написати про цей процес. Безперечно, дуже мало, що я добре розумію, але тяжко позверх двадцяти роках написати більше і написати ліпше, коли нема до помочі нічого, і мушу спиратися виключно на своїй... Лексикон львівський: поважно і на жарт
поміч — Поміч у свій час, як дощ у засуху. Про важливість своєчасної допомоги. Приповідки або українсько-народня філософія
поміч — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал. Словник синонімів української мови
поміч — По́міч, -мочі, -мочі, по́міччю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
поміч — ПО́МІЧ, мочі, ж. 1. Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії. Воно-то й треба було його помочі, щоб на зиму бджоли установити (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах