поміч —
по́міч іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
поміч —
див. ДОПОМОГА; (хірургу на операції) г. асистенція, ок. асиста.
Словник синонімів Караванського
поміч —
див. допомога; порятунок
Словник синонімів Вусика
поміч —
-мочі, ж. 1》 Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії. || Підтримка у війні чи якійсь іншій боротьбі. || Сприяння у здійсненні якогось заходу. || Матеріальна підтримка. || Захист, порятунок у біді, від нападу когось і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поміч —
Допомога, запомога, підмога, див. попертя
Словник чужослів Павло Штепа
поміч —
ПО́МІЧ, мочі, ж. 1. Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії; допомога. Воно-то й треба було його помочі, щоб на зиму бджоли установити (П. Куліш); Кілька днів плювався [Дмитро] кров'ю і без помочі матері не міг повернутися (М.
Словник української мови у 20 томах
поміч —
поміч допомога (м, ср, ст): Оце все, що я можу написати про цей процес. Безперечно, дуже мало, що я добре розумію, але тяжко позверх двадцяти роках написати більше і написати ліпше, коли нема до помочі нічого, і мушу спиратися виключно на своїй...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
поміч —
ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.
Словник синонімів української мови
поміч —
ПО́МІЧ, мочі, ж. 1. Фізична участь кого-небудь у здійснюваній кимсь дії. Воно-то й треба було його помочі, щоб на зиму бджоли установити (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
поміч —
Поміч, мочі ж. Помощь. ЗОЮР. І. 65. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Ном. № 5909. Милосердого Бога на поміч не прохали. Макс. у помочі, до помочі стати. Помочь. ум. помочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки. Чуб. III. 48.
Словник української мови Грінченка