понакидати
Понакида́ти, -да́ю, -єш
гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Харьк. Ік Різдву сніги понакидають. Грин. III. 373.
Словник української мови ГрінченкаПонакида́ти, -да́ю, -єш
гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Харьк. Ік Різдву сніги понакидають. Грин. III. 373.
Словник української мови Грінченка