1. Словник української мови Грінченка

понакидати

Понакида́ти, -да́ю, -єш

гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Харьк. Ік Різдву сніги понакидають. Грин. III. 373.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакидати — понакида́ти 1 дієслово доконаного виду понакида́ти 2 дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понакидати — I -аю, -аєш, док., перех. Накидати багато чого-небудь, у багатьох місцях. II -аю, -аєш, док., перех. Накинувши, зачепити кожного або кожне з багатьох. || Начепивши, закріпити багато чого-небудь. || Похапцем, недбало одягти зверху що-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понакидати — ПОНАКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., чого. Наки́дати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок,що Антонові не було куди й ступити (С. Чорнобривець); * У порівн. На шибках .. Словник української мови у 20 томах
  4. понакидати — ПОНАКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Наки́дати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок,що Антонові не було куди й ступити (Чорн., Визвол. земля, 1959, 14); *Образно. Словник української мови в 11 томах