1. Орфографічний словник української мови

понакидати

понакида́ти 1

дієслово доконаного виду

понакида́ти 2

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакидати — I -аю, -аєш, док., перех. Накидати багато чого-небудь, у багатьох місцях. II -аю, -аєш, док., перех. Накинувши, зачепити кожного або кожне з багатьох. || Начепивши, закріпити багато чого-небудь. || Похапцем, недбало одягти зверху що-небудь (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понакидати — ПОНАКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., чого. Наки́дати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок,що Антонові не було куди й ступити (С. Чорнобривець); * У порівн. На шибках .. Словник української мови у 20 томах
  3. понакидати — ПОНАКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Наки́дати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Він понакидав у хаті дощок, понастругував трісок,що Антонові не було куди й ступити (Чорн., Визвол. земля, 1959, 14); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  4. понакидати — Понакида́ти, -да́ю, -єш гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Харьк. Ік Різдву сніги понакидають. Грин. III. 373. Словник української мови Грінченка