понамацувати

Понамацувати, -цую, -єш

гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.

Значення в інших словниках

1. понамацувати — понама́цувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понамацувати — ПОНАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. Намацати шукаючи кого-, що-небудь (про багатьох, у багатьох місцях). А ввечері Микола пішов до річки, там під камінням, він понамацував повне відро риби (М. Зарудний).  Словник української мови у 20 томах