1. Словник української мови Грінченка

понамацувати

Понамацувати, -цую, -єш

гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понамацувати — понама́цувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понамацувати — ПОНАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. Намацати шукаючи кого-, що-небудь (про багатьох, у багатьох місцях). А ввечері Микола пішов до річки, там під камінням, він понамацував повне відро риби (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах