понамацувати

понама́цувати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понамацувати — ПОНАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. Намацати шукаючи кого-, що-небудь (про багатьох, у багатьох місцях). А ввечері Микола пішов до річки, там під камінням, він понамацував повне відро риби (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах
  2. понамацувати — Понамацувати, -цую, -єш гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у. Словник української мови Грінченка