понамацувати
ПОНАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм.
Намацати шукаючи кого-, що-небудь (про багатьох, у багатьох місцях).
А ввечері Микола пішов до річки, там під камінням, він понамацував повне відро риби (М. Зарудний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понамацувати — понама́цувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понамацувати — Понамацувати, -цую, -єш гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у. Словник української мови Грінченка