понамацувати

ПОНАМА́ЦУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм.

Намацати шукаючи кого-, що-небудь (про багатьох, у багатьох місцях).

А ввечері Микола пішов до річки, там під камінням, він понамацував повне відро риби (М. Зарудний).

Значення в інших словниках

1. понамацувати — понама́цувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понамацувати — Понамацувати, -цую, -єш гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка