поначіплювати

Поначіплювати, -люю, -єш

гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Левиц. Пов. 143. Поначіплювано густо струни золотії. К. МБ. 141.

Значення в інших словниках

1. поначіплювати — поначі́плювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поначіплювати — -юю, -юєш і поначіпляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Причепити до чого-небудь багато чогось, у багатьох місцях. 2》 Навішати на що-небудь багато чогось. || Настромити на що-небудь багато чогось. 3》 розм. Надягти на себе що-небудь (про багатьох); надягти багато чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поначіплювати — ПОНАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Причепити до чого-небудь багато чогось, у багатьох місцях. Сашко .. вів її [машину] поволі, за всіма правилами, дивно оглядаючи круглі знаки, що їх поначіплювала міліція на стовпах (В.  Словник української мови у 20 томах
4. поначіплювати — Поначі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поначіплювати — ПОНАЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Причепити до чого-небудь багато чогось, у багатьох місцях. Сашко..  Словник української мови в 11 томах