попивати

Попива́ти, -ва́ю, -єш

гл. Попивать, пить. Напитку дорогого не попиває. АД. II. 6. Чорний ворон залітає, тую кровцю попиває. АД. І. 85.

Значення в інших словниках

1. попивати — попива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попивати — див. ПИТИ; ев. частуватися.  Словник синонімів Караванського
3. попивати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Пити що-небудь потроху, не поспішаючи. 2》 перех. Пити що-небудь час від часу. 3》 неперех. Пити алкогольні напої, випивати час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попивати — ПОПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Пити що-небудь потроху, не поспішаючи. – Бач, де вони примостилися! Зібрались утрьох земляки собі та й... чайок попивають (Панас Мирний); В корчмі сидів самотній Янко і попивав винце (П. Козланюк). 2. що.  Словник української мови у 20 томах
5. попивати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. попивати — ПОПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. Пити що-небудь потроху, не поспішаючи. — Бач, де вони примостилися! Зібрались утрьох земляки собі та й… чайок попивають (Мирний, III, 1954, 270); В корчмі сидів самотній Янко і попивав винце (Козл.  Словник української мови в 11 томах