поплакати
Поплакати, -плачу, -чеш
гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити. Шевч. (1883), 213.
Словник української мови ГрінченкаПоплакати, -плачу, -чеш
гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити. Шевч. (1883), 213.
Словник української мови Грінченка