поплакати

ПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. Плакати якийсь час.

І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом (Шевч., І, 1951, 93);

— Ну, годі плакати, Сашо, чуєш? Поплакала й досить… (Довж., І, 1958, 409).

Значення в інших словниках

1. поплакати — попла́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поплакати — -ачу, -ачеш, док. Плакати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поплакати — ПОПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш, док. Плакати якийсь час. І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом (Т. Шевченко); – Ну, годі плакати, Сашо, чуєш? Поплакала й досить... (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
4. поплакати — Поплакати, -плачу, -чеш гл. Поплакать. На чужині не ті люде, — тяжко з ними жити! ні з ким буде поплакати, ні поговорити. Шевч. (1883), 213.  Словник української мови Грінченка