пополохати

Пополо́хати, -хаю, -єш

гл. Испугать многихъ.

Значення в інших словниках

1. пополохати — пополо́хати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пополохати — -аю, -аєш, перех., розм. Док. до полохати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пополохати — ПОПОЛО́ХАТИ, аю, аєш, кого, що, розм. Док. до поло́хати. Горобців одшугав: як загуду-задзеленчу, так пополохаю так, що поуз перелітають садок наш (Марко Вовчок); Іде обережно, як мисливець, котрий боїться пополохати звіра (Ю. Яновський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. пополохати — ПОПОЛО́ХАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до поло́хати. Горобців одшугав: як загуду-задзеленчу, так пополохаю так, що поуз перелітають садок наш (Вовчок, Вибр., 1937, 230); Іде обережно, як мисливець, котрий боїться пополохати звіра (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах