Орфографічний словник української мови

пополохати

пополо́хати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пополохати — -аю, -аєш, перех., розм. Док. до полохати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пополохати — ПОПОЛО́ХАТИ, аю, аєш, кого, що, розм. Док. до поло́хати. Горобців одшугав: як загуду-задзеленчу, так пополохаю так, що поуз перелітають садок наш (Марко Вовчок); Іде обережно, як мисливець, котрий боїться пополохати звіра (Ю. Яновський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. пополохати — ПОПОЛО́ХАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до поло́хати. Горобців одшугав: як загуду-задзеленчу, так пополохаю так, що поуз перелітають садок наш (Вовчок, Вибр., 1937, 230); Іде обережно, як мисливець, котрий боїться пополохати звіра (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
  4. пополохати — Пополо́хати, -хаю, -єш гл. Испугать многихъ.  Словник української мови Грінченка