попосидіти

Попосидіти, -джу, -диш

гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись. Г. Барв. 498.

Значення в інших словниках

1. попосидіти — попоси́діти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попосидіти — див. сидіти  Словник синонімів Вусика
3. попосидіти — -джу, -диш, док. 1》 Сидіти де-небудь тривалий час. 2》 Перебувати де-небудь тривалий час. 3》 Навчатися де-небудь тривалий час. 4》 Бути ув'язненим тривалий час. 5》 над чим. Виконувати яку-небудь складну, копітку роботу тривалий час. 6》 на чому, у сполуч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попосидіти — ПОПОСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти де-небудь тривалий час. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись (Ганна Барвінок). 2. Перебувати де-небудь тривалий час.  Словник української мови у 20 томах
5. попосидіти — ПОПОСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти де-небудь тривалий час. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись (Барв., Опов.., 1902, 498). 2. Перебувати де-небудь тривалий час.  Словник української мови в 11 томах