попосидіти

попоси́діти

-джу, -диш, док.

1》 Сидіти де-небудь тривалий час.

2》 Перебувати де-небудь тривалий час.

3》 Навчатися де-небудь тривалий час.

4》 Бути ув'язненим тривалий час.

5》 над чим. Виконувати яку-небудь складну, копітку роботу тривалий час.

6》 на чому, у сполуч. зі сл. каша, хліб і т. ін. Харчуватися чим-небудь одним тривалий час.

Значення в інших словниках

1. попосидіти — попоси́діти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попосидіти — див. сидіти  Словник синонімів Вусика
3. попосидіти — ПОПОСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти де-небудь тривалий час. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись (Ганна Барвінок). 2. Перебувати де-небудь тривалий час.  Словник української мови у 20 томах
4. попосидіти — ПОПОСИ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. Сидіти де-небудь тривалий час. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись (Барв., Опов.., 1902, 498). 2. Перебувати де-небудь тривалий час.  Словник української мови в 11 томах
5. попосидіти — Попосидіти, -джу, -диш гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись. Г. Барв. 498.  Словник української мови Грінченка