попів

Попів, -лу

м. = попіл. = Драг. 264.

---------------

Попів, -пова, -ве

Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216.

Значення в інших словниках

1. Попів — По́пів прикметник населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. попів — див. попіл  Словник синонімів Вусика
3. попів — -пова, -пове, розм. Прикм. до піп; належний попові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попів — ПОПІ́В, по́ва, по́ве, розм. Прикм. до піп; належний попові. – Що ж, це похвально, батюшко, – здвигаючи плечем, не знає [Яків], що сказати, а на поповому обличчі одразу повеселішали вузькі очі й лісова грушка носа (М.  Словник української мови у 20 томах
5. попів — ПОПІ́В, по́ва, по́ве, розм. Прикм. до піп; належний попові. — Що ж, це похвально, батюшко, — здвигаючи плечем, не знає [Яків], що сказати, а на поповому обличчі одразу повеселішали вузькі очі й лісова грушка носа (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах