попів
Попів, -лу
м. = попіл. = Драг. 264.
---------------
Попів, -пова, -ве
Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Попів — По́пів прикметник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- попів — див. попіл Словник синонімів Вусика
- попів — -пова, -пове, розм. Прикм. до піп; належний попові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попів — ПОПІ́В, по́ва, по́ве, розм. Прикм. до піп; належний попові. – Що ж, це похвально, батюшко, – здвигаючи плечем, не знає [Яків], що сказати, а на поповому обличчі одразу повеселішали вузькі очі й лісова грушка носа (М. Словник української мови у 20 томах
- попів — ПОПІ́В, по́ва, по́ве, розм. Прикм. до піп; належний попові. — Що ж, це похвально, батюшко, — здвигаючи плечем, не знає [Яків], що сказати, а на поповому обличчі одразу повеселішали вузькі очі й лісова грушка носа (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах