1. Орфографічний словник української мови

Попів

По́пів

прикметник

населений пункт в Україні

∗∗∗

попі́в

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попів — див. попіл Словник синонімів Вусика
  2. попів — -пова, -пове, розм. Прикм. до піп; належний попові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попів — ПОПІ́В, по́ва, по́ве, розм. Прикм. до піп; належний попові. – Що ж, це похвально, батюшко, – здвигаючи плечем, не знає [Яків], що сказати, а на поповому обличчі одразу повеселішали вузькі очі й лісова грушка носа (М. Словник української мови у 20 томах
  4. попів — ПОПІ́В, по́ва, по́ве, розм. Прикм. до піп; належний попові. — Що ж, це похвально, батюшко, — здвигаючи плечем, не знає [Яків], що сказати, а на поповому обличчі одразу повеселішали вузькі очі й лісова грушка носа (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах
  5. попів — Попів, -лу м. = попіл. = Драг. 264. --------------- Попів, -пова, -ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216. Словник української мови Грінченка