поразити
Поразити, -жу, -зиш
гл.
1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у.
2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.
Словник української мови ГрінченкаПоразити, -жу, -зиш
гл.
1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у.
2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.
Словник української мови Грінченка