поразити —
порази́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
поразити —
див. поражати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поразити —
НАКРИ́ТИ (влучивши в ціль вогнем, бомбовим ударом, зруйнувати, пошкодити, знищити її); УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИ́ТИ), ПОРАЗИ́ТИ рідше (перев. із сл. ціль); ПОДАВИ́ТИ (знищити діючу вогневу точку). — Недок.: накрива́ти, уража́ти (вража́ти), поража́ти, подавля́ти.
Словник синонімів української мови
поразити —
ПОРАЗИ́ТИ див. поража́ти.
Словник української мови в 11 томах
поразити —
Поразити, -жу, -зиш гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.
Словник української мови Грінченка