поремствувати

Поремствувати, -вую, -єш

гл. Пороптать, быть въ претензіи. Найпаче просю, не поремствуйте на мене, що є приказки два рази надруковані. Ном. Од. Вид. VI.

Значення в інших словниках

1. поремствувати — поре́мствувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поремствувати — -ую, -уєш, док. 1》 Док. до ремствувати. 2》 Ремствувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поремствувати — ПОРЕ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Док. до ре́мствувати. – Що ж, ви, може, поремствуєте на мене, – сказала, злосливо всміхаючись, Густя (І.  Словник української мови у 20 томах
4. поремствувати — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. поремствувати — ПОРЕ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Док. до ре́мствувати. — Що ж, ви, може, поремствуєте на мене, — сказала, злосливо всміхаючись, Густя (Фр.  Словник української мови в 11 томах