Великий тлумачний словник сучасної мови

поремствувати

поре́мствувати

-ую, -уєш, док.

1》 Док. до ремствувати.

2》 Ремствувати якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поремствувати — поре́мствувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поремствувати — ПОРЕ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Док. до ре́мствувати. – Що ж, ви, може, поремствуєте на мене, – сказала, злосливо всміхаючись, Густя (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. поремствувати — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. поремствувати — ПОРЕ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Док. до ре́мствувати. — Що ж, ви, може, поремствуєте на мене, — сказала, злосливо всміхаючись, Густя (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. поремствувати — Поремствувати, -вую, -єш гл. Пороптать, быть въ претензіи. Найпаче просю, не поремствуйте на мене, що є приказки два рази надруковані. Ном. Од. Вид. VI.  Словник української мови Грінченка