порплиця
Порплиця, -ці
ж.
1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61.
2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Словник української мови ГрінченкаПорплиця, -ці
ж.
1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61.
2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Словник української мови Грінченка