поседіти

Посе́діти, -джу, -диш

гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.

Значення в інших словниках

1. поседіти — посе́діти дієслово доконаного виду посидіти діал.  Орфографічний словник української мови
2. поседіти — див. посидіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поседіти — ПОСЕ́ДІТИ див. поси́діти.  Словник української мови у 20 томах
4. поседіти — ПОСЕ́ДІТИ див. поси́діти.  Словник української мови в 11 томах