послушничка

Послушниця, -ці

ж. Служанка. ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.

Значення в інших словниках

1. послушничка — ПОСЛУ́ШНИЧКА, и, ж., заст., рідко. Пестл. до послу́шниця². І дядина мого батька була у неволі [у татар]. Вісім год послушничкою була (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах