послушничка

ПОСЛУ́ШНИЧКА, и, ж., заст., рідко.

Пестл. до послу́шниця².

І дядина мого батька була у неволі [у татар]. Вісім год послушничкою була (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. послушничка — Послушниця, -ці ж. Служанка. ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.  Словник української мови Грінченка