послушничка
ПОСЛУ́ШНИЧКА, и, ж., заст., рідко.
Пестл. до послу́шниця².
І дядина мого батька була у неволі [у татар]. Вісім год послушничкою була (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послушничка — Послушниця, -ці ж. Служанка. ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85. Словник української мови Грінченка