послушничка
Послушниця, -ці
ж. Служанка. ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послушничка — ПОСЛУ́ШНИЧКА, и, ж., заст., рідко. Пестл. до послу́шниця². І дядина мого батька була у неволі [у татар]. Вісім год послушничкою була (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах