послушничок

По́слушничок, -чка

м. ум. отъ послушник.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послушничок — ПОСЛУ́ШНИЧОК, а, ч., заст., рідко. Пестл. до послу́шник². Мого батька брата та була взята орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах