послушничок
По́слушничок, -чка
м. ум. отъ послушник.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послушничок — ПОСЛУ́ШНИЧОК, а, ч., заст., рідко. Пестл. до послу́шник². Мого батька брата та була взята орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах