1. Словник української мови у 20 томах

послушничок

ПОСЛУ́ШНИЧОК, а, ч., заст., рідко.

Пестл. до послу́шник².

Мого батька брата та була взята орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послушничок — По́слушничок, -чка м. ум. отъ послушник. Словник української мови Грінченка