Словник української мови Грінченка

поспіти

Поспіти

см. поспівати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. поспіти — поспі́ти 1 дієслово доконаного виду дозріти поспі́ти 2 дієслово доконаного виду встигнути  Орфографічний словник української мови
  2. поспіти — I див. поспівати II. II див. поспівати III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поспіти — ПОСПІ́ТИ¹ див. поспіва́ти². ПОСПІ́ТИ² див. поспіва́ти³.  Словник української мови у 20 томах
  4. поспіти — всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг. Нема причини, потреби поспішати. — Та годі вже з вашими качанами... Тут їсти хочеться...— нетерпляче озвався Макар..— Встигнеш ще з козами на торг. Тобі аби їсти (С.  Фразеологічний словник української мови
  5. поспіти — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. поспіти — ПОСПІ́ТИ¹ див. поспіва́ти². ПОСПІ́ТИ² див. поспіва́ти³.  Словник української мови в 11 томах