поспіх
Поспіх, -ху
м.
1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. Н. Вол. у. поспіхом. Поспѣшно.
2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.
Словник української мови ГрінченкаПоспіх, -ху
м.
1) Поспѣшность, скорость, быстрота. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. Ну, хлопці, для потіху по чарці. Н. Вол. у. поспіхом. Поспѣшно.
2) Успѣхъ. Мкр. Г. 40.
Словник української мови Грінченка