постогнувати

Посто́гнувати, -ную, -єш

гл. Стонать, охать. Пішов, постогнує. Черк. у.

Значення в інших словниках

1. постогнувати — посто́гнувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постогнувати — -ую, -уєш, недок. Стогнати стиха час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постогнувати — ПОСТО́ГНУВАТИ, ую, уєш, недок. Стогнати стиха час від часу. Хвора жінка важко дихала і стиха постогнувала (М. Коцюбинський); Ранені в руки та голови сиділи під будами, оббризкані власною кров'ю, і, постогнуючи, чекали допомоги (Мирослав Ірчан)...  Словник української мови у 20 томах
4. постогнувати — ПОСТО́ГНУВАТИ, ую, уєш, недок. Стогнати стиха час від часу. Хвора жінка важко дихала і стиха постогнувала (Коцюб., І, 1955, 345); Ранені в руки та голови сиділи під будами, оббризкані власною кров’ю, і, постогнуючи, чекали допомоги (Ірчан, II, 1958...  Словник української мови в 11 томах