Словник української мови Грінченка

постогнати

Постогнати, -гну, -неш

гл. Постонать нѣкоторое время.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. постогнати — постогна́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. постогнати — -стогну, -стогнеш, док. 1》 Стогнати якийсь час. || перен., розм. Нарікати на щось, ремствувати якийсь час. 2》 Застогнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постогнати — ПОСТОГНА́ТИ, стогну́, сто́гнеш, док. 1. Стогнати якийсь час. Кашляла людина. Кашляла болісно, надривно, замовкаючи тільки для того, щоб з мукою постогнати (В. Речмедін); // перен., розм. Нарікати на щось, ремствувати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
  4. постогнати — Постогна́ти, -сто́гну́, -сто́гнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. постогнати — ПОСТОГНА́ТИ, стогну́, сто́гнеш, док. 1. Стогнати якийсь час. Кашляла людина. Кашляла болісно, надривно, замовкаючи тільки для того, щоб з мукою постогнати (Речм., Весн. грози, 1961, 4); // перен., розм. Нарікати на щось, ремствувати якийсь час.  Словник української мови в 11 томах