постоячка

Постоя́чка, -ки

ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить. Мил. 30.

Значення в інших словниках

1. постоячка — -и, ж., заст. Пристосування, з допомогою якого дитина вчилася ходити.  Великий тлумачний словник сучасної мови